TECTON

LIFE ON THE EDGE OF THE UKRAINIAN SHIELD

TYPE: Private house and restaurant

AREA: Building - 861 m2, restaurant - 1975.36 m2, total area - 5 hectares

LOCATION: Mykolaiv region, Ukraine

YEAR: 2024

PHOTO: Andrey Avdeenko

A CHALLENGE OF TECTONIC SCALE: THE ARCHITECTURE OF SILENCE

Nature challenged us. The challenge was about beauty. Could we avoid spoiling it and instead enhance it?

By constructing a complex featuring a house and a restaurant in a contemporary Ukrainian style, right on the edge of the Ukrainian Crystalline Shield. On a steep slope by the banks of the proud Buh River (a figurative expression; building codes were not violated – ed.) with tectonic boulders three billion years old. To ensure we didn’t disrupt nature’s symphony but rather continued it.

The house was meant to embody the dream of a large family—a cozy dream with three guest apartments for relatives and a restaurant. The challenge was accepted. And so began Tecton.

ВИКЛИК ТЕКТОНІЧНОГО МАСШТАБУ: АРХІТЕКТУРА ТИШІ

Його кинула природа. Виклик був про красу. Чи зможемо ми її не зіпсувати, а підкреслити?

Збудувавши комплекс із будинку та ресторану у сучасному українському стилі на розломі Українського кристалічного щита. Прямо на крутому схилі на березі гордої ріки Буг (літературний прийом, норми будівництва не порушені – ред.) з тектонічними валунами віком у три мільярди років. Так, щоб не порушити симфонію природи, а продовжити її.

Будинок мав втілити мрію великої родини. Затишну мрію з трьома гостьовими квартирами для рідних і рестораном. Виклик був прийнятий. З цього розпочався Tecton House.

AN IDEA ON THE EDGE OF THE PLATE: HYPERLOCALITY

Then there was a stone. And another one. Many stones. Small ones and true tectonic giants. Some we cut into slabs, while others we unearthed from the ground to integrate them into the interiors, exteriors, zoning, and landscape. Some we left where they had rested for billions of years. We used local materials and traditional techniques as much as possible. After all, hyperlocality is a new luxury – respect for one’s traditions and nature.

We used natural materials, plenty of them. To reflect the landscape. Clinker bricks helped the house become part of the scenery. There was no fence, and there never will be. No barriers between humans and nature.

And then – geoplastics. To elevate the entire complex above the slope. On which we literally "planted" the restaurant. The boulders became part of the interior itself.

ІДЕЯ НА ГРАНІ ПЛИТИ: ГІПЕРЛОКАЛЬНІСТЬ

Потім був камінь. Ще один. Багато каменів. Маленькі й справжні тектонічні велетні. Деякі ми порізали на плити. Деякі – відкопали з-під землі. Аби вони стали частиною інтер’єрів, екстер’єрів, зонування й території. Інші залишили там, де вони простояли мільярди років. Ми максимально використали місцеві матеріали та традиційні техніки. Адже гіперлокальність – це нове luxury, повага до своїх традицій і природи.

Були натуральні матеріали, дуже багато. Щоб віддзеркалити ландшафт. Клінкерна цегла допомогла будинку стати частиною краєвиду. Огорожі не було, і ніколи не буде. Жодних перешкод між людиною й природою.

А ще – геопластика. Аби підняти весь комплекс над схилом. На який ми буквально «посадили» ресторан. Валуни увійшли прямо до інтер’єру.

ZONING WITH STONE AND WATER

An artificial pond. The stones. Bright fish play in the water. Around are slabs carved from tectonic boulders.

It’s hard to imagine a better natural divider between the house and the restaurant.

ЗОНУВАННЯ КАМЕНЕМ І ВОДОЮ

Штучний ставок. Каміння. Яскраві риби грають у воді. Навколо – плити, вирізані з тектонічних валунів.

Кращий природний роздільник між будинком і рестораном важко уявити.

A SPACE THAT BREATHES WITH NATURE

The design, in a contemporary Ukrainian style, seems to embrace the landscape. Large panoramic windows – the eyes of the complex – allow one to enjoy the view. Light and the breath of nature fill every corner. At the entrance to the house stands the art object DIDO, a zoomorphic sculpture of a guardian spirit by MAKHNO.

_

ПРОСТІР, ЩО ДИХАЄ ПРИРОДОЮ

Дизайн у сучасному українському стилі наче обіймає ландшафт. Великі панорамні вікна – очі комплексу. Щоб насолоджуватися краєвидом. Світло й дихання природи у кожному кутку. Біля входу у будинок – артоб’єкт DIDO, зооморфна скульптура духа-оберега від MAKHNO.

ALL LOVED ONES ARE NEARBY

Several generations of a large, close-knit family. Twelve relatives in total. One house. The layout was designed so that each family had its own autonomous space, yet everyone remained close. So they could spend time together in shared areas. Thus, three separate apartments with individual designs. A spacious living room and kitchen. A fireplace. A vast terrace. A view of the riverbank, the slope, ancient boulders, the sky, and the clouds. And, of course, the restaurant.

УСІ РІДНІ ПОРУЧ

Декілька поколінь великої дружньої родини. Усього 12 рідних. Один будинок. Планування розроблене так, аби у кожної сім’ї був автономний простір. Але щоб усі були поруч. І могли проводити час разом у спільних зонах. Отже, три окремі квартири з індивідуальними дизайнами. Просторі гостина та кухня. Камін. Величезна тераса. Краєвид на берег річки, схил, прадавні валуни, небо та хмари. А ще – ресторан.

"The project intrigued us with its complexity. After all, accepting challenges and transforming them into architectural masterpieces is the DNA of MAKHNO STUDIO. The task fully aligned with our philosophy – adhering to the principles of biophilic design, sustainability, the use of natural materials, and the constant pursuit of unconventional ideas. The solution for integrating the complex into the landscape came to me when I observed a tree on the very slope where we were to build the future TECTON. I realized that the project needed to be ’planted’ on the slope, just like that tree. Without disrupting anything. On the contrary – by erasing any boundaries between architecture and nature" shares the project’s lead architect, Oleksandr Makhno.

«Проєкт зацікавив складністю. Адже приймати виклики та перетворювати їх на архітектурні шедеври – це ДНК MAKHNO STUDIO. Завдання цілком збігалося з нашою філософією – дотримання традицій біофільного дизайну, екологічності, використання натуральних матеріалів і постійного пошуку нестандартних ідей. Рішення інтеграції комплексу в ландшафт народилося, коли я розглядав дерево на тому ж схилі, де ми мали побудувати майбутній TECTON. Я зрозумів, що треба «посадити» проєкт на схил, як то дерево. Нічого не порушуючи. А навпаки – усуваючи будь-які кордони між архітектурою та природою», – розповідає головний архітектор проєкту, Олександр Махно.

LEAD ARCHITECTS: Serhii Makhno, Olexandr Makhno

LEAD ENGINEER: Olha Sobchyshyna

PROCUREMENT MANAGER: Anastasiia Lytvynovska